Орфографічний словник української мови. 2005.
чорнобривець — I вця, ч. Той, хто має чорні брови. || нар. поет. Уживається як прикладка до слова хлопець. II вця, ч. Однорічна трав яниста декоративна рослина родини складноцвітих із запашними квітками жовтого та брунатно червоного кольору. III вця, ч. (перев … Український тлумачний словник
Чорнобривець — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
чорнобривчик — I а, ч. Пестл. до чорнобривець 1). II а, ч. Пестл. до чорнобривець II … Український тлумачний словник
чорноголовець — вця, ч. (перев. мн. чорноголо/вці, ів), заст. Чорнобривець (див. чорнобривець III) … Український тлумачний словник
чорнобривці — див. чорнобривець III … Український тлумачний словник
